Покращення позицій України в рейтингу Doing Business можливе лише за умови чіткої взаємодії різних гілок та органів влади, які мають сконцентруватися не тільки на покращенні адміністративних процедур, а й на проведенні структурних змін. Такої точки зору дійшли учасники круглого столу "Стратегія покращення позицій України у рейтингу Doing Business та тактика її втілення", що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту "Український медіа-центр реформ".
Рейтинг Doing Business є глобальним дослідженням, що здійснюється щорічно за методикою Світового банку й визначає ступінь легкості ведення бізнесу в окремо взятій країні порівняно до інших. В останньому рейтингу Doing Business Україна посіла 83 місце, що є на 4 позиції вищим за показник 2014 року. Головною реформою, якій завдячує Україна своїм покращеним рейтингом, за версією Світового банку, є спрощення реєстрації власності й бізнесу.
Публікація по темі. Операция Doing Business: какое место заслуживает Украина
Наталія Севастьянова, перший заступник міністра юстиції України, зазначила що запровадження онлайн-сервісів, які позбавляють підприємців безпосереднього контакту з чиновниками у процесі отримання витягів із реєстрів, було пріоритетним для міністерства. "Довелося поборотися з державними органами, аби ті почали приймати роздруковані документи, без голограми. Тепер такої проблеми немає: всі поступово звикають до того, що документ може бути дійсним, але не мати «мокру» печатку та підпис, голограму", – зазначила перший заступник міністра юстиції.
Наталія Севастьянова повідомила, що Мінюст, у рамках реформи децентралізації, готовий передати місцевим органам влади функцію реєстрації бізнесу та нерухомості. Відповідні законопроекти ухвалені у першому читанні, доопрацьовані й погоджені з усіма парламентським фракціями. Відтак очікують на швидке їхнє ухвалення. "Що це означає? Окрім органів місцевого самоврядування право реєструвати отримають і 7 тисяч нотаріусів. Це створить конкуренцію, що дозволить побороти корупцію. Нотаріуси як спільнота добре себе зарекомендували: ми маємо буквально 2-3 дисциплінарні впровадження на рік", – зазначила Севастьянова.
Віддаючи належне зусиллям Міністерства юстиції України у спрощенні процедур реєстрації підприємств, Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби, відмітила майже повну відсутність прогресу у процедурах із ліквідації бізнесу та виконавчого впровадження. "По тих напрямках, де присутня корупційна складова, ми відчуваємо великий супротив змінам. Це стосується насамперед виконавчого впровадження, там, де є спроба створити приватну альтернативу існуючим службам. Загалом, у тих сферах, де нам легко просуватися, у нас є прогрес, а у тих, де складно, – майже немає. Тому наше завдання просувати саме ці складні напрямки. І в цьому контексті важливо формувати громадську думку, яка б тиснула на політичні сили, й у такий спосіб домагалася б змін", – переконана Ксенія Ляпіна.
Олена Макеєва, заступниця міністра фінансів України, визнала, що традиційно багато нарікань із боку підприємців отримує адміністрування податків. Наведення ладу у цій царині сприятиме покращенню умов ведення бізнесу, відтак – й позиції України у рейтингу Doing Business. Вона повідомила, що Міністерство фінансів планує здійснити низку заходів задля цього. Зокрема, спростувати звітність, покращити роботу електронних сервісів. "Надавати електронні сервіси – це є обов’язок держави. Ми мріємо про те, аби запрацював повноцінно сервіс "електронний кабінет платника податків", електронна звітність. Аби все працювало швидко й було простим у користуванні. Головна проблема наразі полягає у тому, що на розробку програмного забезпечення й його запровадження потрібні гроші. На жаль, у нас немає вільного ресурсу на це. Тому ми шукаємо донорів, які б могли частково фінансувати ці електронні сервіси Державної фіскальної служби", – зазначила Олена Макеєва. На переконання заступниці міністрів фінансів, жодна з країн, чиї податкові моделі в Україні вважаються за взірцеві, не вирішила повністю проблему корупції лише завдяки нормативно-правовому врегулюванню. "Від того, у який спосіб податковий інспектор спілкується з платниками податків, залежить дуже багато. Тому ми маємо запровадити кодекс професійної етики для працівників фіскальної служби. Але для того, щоб вони виконувалися, до лав фіскальної служби мають прийти нові молоді люди, які б поділяли цінності, закладені до цього кодексу. Та для цього спочатку треба провести реформу державної служби, щоб у держслужбовця була гідна зарплатня, і щоб із боку молодих людей був попит працювати у контролюючих органах", – переконана Олена Макеєва.
Тетяна Паламарчук, експерт громадської організації (ГО) "Легкий бізнес" (EasyBusiness), вказала на необхідність покращення взаємодії між різними органами влади, аби ті працювали задля єдиного результату. Експерт окреслила низку напрямків, на яких усім зацікавленим сторонам варто сконцентрувати зусилля задля наповнення конкретним змістом намагання полегшити умови ведення бізнесу в Україні. Зокрема, йдеться про розширення прав кредиторів й вирішення проблеми неплатоспроможності суб’єктів підприємницької діяльності. "Ми пропонуємо запровадити у режимі реального часу доступ кредитора до інформації про боржника. На нашу думку, це відповідає міжнародним практикам. Ми також пропонуємо змінити підходи у голосуванні у визначенні плану санації, зокрема – запровадити голосування класами. Пропонуємо розпочати дискусію, аби у кінцевому підсумку підготувати спільний законопроект", – повідомила експерт. Також серед пропонованих змін – зміна підходів у визначенні митних ставок.
Зі свого боку Олексій Гончарук, голова дерегуляційного офісу (Better Regulation Delivery Office) при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, повідомив, що ближчим часом розробить й презентує так звану «дорожню карту реформ», спрямовану на покращення позиції України у рейтингу Doing Business. Разом із тим Олексій Гончарук вважає за потрібне покращити комунікацію із суспільством, яке, на його думку, недостатньо поінформоване про зміни, що відбуваються у царині дерегуляції. У якості підтвердження свої слів Олексій Гончарук навів приклад із застування "Наприклад, сьогодні в Україні відмінена необхідність застосування мокрих печаток. Де-юре це є, але в рейтингу це не зараховано. Чому? Бо коли фахівці Світового банку проводили опитування серед підприємців, то ті зазначили, що без печаток вони бізнес здійснювати не можуть в Україні. Хоча це вже не так. Тому перед нами стоїть завдання, окрім реформування, ще й налагодити комунікацію", – зазначив голова дерегуляційного офісу.
У круглому столі також взяли участь:
Наталія Кацер-Бучковська, народний депутат України
Андрій Єрашов, експерт ГО "Легкий бізнес"
Сергій Петров, експерт ГО "Легкий бізнес"