У вересні 2023 року український розробник програмного забезпечення MacPaw взяв участь у незвичній для себе події. Компанія, яка відома на весь світ своєю утилітою для комп’ютерів Macintosh, представила розроблений її дизайнерами новий український шрифт. Сталося це в рамках Київського тижня дизайну, що проходив в Цюриху.
Разом з MacPaw у заході взяли участь ще десяток українських компаній з креативного та технологічного секторів, які представили свої розробки швейцарській публіці.
Візит української делегації відбувся завдяки проєкту «TIPSTER: підтримка торгівлі, інтелектуальної власності та технічного регулювання». Це масштабна програма, спрямована на підвищення конкурентоспроможності та стійкості українських малих та середніх підприємств. Зокрема, на ринках ЄС.
TIPSTER працює в чотирьох важливих напрямках. Це — підтримка умов для міжнародної торгівлі, розвиток національної системи інтелектуальної власності, технічний регламент і регуляторна політика, а також безпосередня допомога в питаннях експорту та рекламні заходи. Головний бенефіціар TIPSTER — Міністерство економіки, проєкт сприяє уряду в проведенні реформ, які наблизять Україну до Європейського союзу.
Проєкт реалізує Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні» за фінансової підтримки уряду Німеччини в рамках проєкту міжнародного співробітництва ReACT4UA («Використання та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), виконавцем якого є німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Чим важливі для розвитку бізнесу в Україні саме ці чотири компоненти? Про це ми поспілкувалися з лідерами напрямків.
Перший компонент: «Підтримка торгових угод, розвитку експорту та партнерства з Європейським союзом»
«Наша мета — напрацювання рекомендацій для Міністерства економіки, які дозволять знайти оптимальні рішення для українського експорту в короткостроковій та довгостроковій перспективах», — пояснює лідерка першого компоненту Олена Кудляк.
Компонент спрямований на вирішення кількох фундаментальних завдань.
Перше — дослідити, які сектори та компанії постраждали від повномасштабної війни найбільше і, відповідно, суттєво скоротили свій експорт, а також з якими ключовими проблемами стикаються зазначені виробники, та запропонувати рішення, що відповідають нагальним потребам цих секторів і потребують якнайшвидшого впровадження.
Друге — запропонувати альтернативну структуру вітчизняного експорту, з акцентом на товари з високою доданою вартістю. Нагадаємо, що до 2022 року основною продукцією, якою торгувала Україна на зовнішніх ринках, була переважно сировина та продукти з низьким рівнем перероблення, вироблені АПК та ГМК. Станом на 2021 рік вони займали 73% українського експорту. Щоб це змінити, команда Олени Кудляк має на меті дослідити сучасні тенденції світової торгівлі, визначити країни й продукти з найбільшим потенціалом для України, враховуючи наявні ресурси та перспективні можливості. «Ціль — якнайкраще використати експортний потенціал країни», — каже лідерка напрямку.
Ще одне завдання — розроблення рекомендацій до переговорної позиції України в рамках вступу до ЄС.
Як відомо, частина вимог до продукції в Європі відрізняється від українських. Саме тому вітчизняні компанії можуть зіткнутися зі значними складнощами при виробництві та експорті своїх товарів у зв’язку з необхідністю відповідати стандартам і політикам ЄС, з одного боку, а також через те, що окремі країни будуть захищати своїх виробників і намагатись обмежити українську присутність. Щоб цього уникнути, юристи TIPSTER досліджують практикуЄвроінтеграції інших держав. Мета — знайти вже прийняті компроміси (наприклад, перехідні періоди або тимчасові винятки), які можуть стати прикладом для аналогічних домовленостей між ЄС та Україною.
Наразі до оприлюднення готується комплексний звіт щодо проблем українського експорту, на основі дослідження, яке експерти TIPSTER здійснили восени 2023 року. Документ підкріплений глибинними інтерв’ю з 75 компаніями, що проведені в грудні-січні 2024 року тапредставляють категорії, експорт яких найбільше скоротився, а також з представниками секторів, які, навпаки, збільшили відвантаження за кордон. Звіт включає комплексний аналіз виявлених перешкод, а також запропоновані експертами рекомендації для їх якнайшвидшого подолання. Документ буде надано профільним асоціаціям та Міністерству економіки України для прийняття відповідних рішень.
Другий компонент: «Інтелектуальна власність»
“Розвиток сфери інтелектуальної власності є одним із ключових завдань на шляху до європейського майбутнього України”, — наголошує Капітоненко Антон, лідер компонента "Інтелектуальна власність". Антон з колегами працюють над пропозиціями стосовно вдосконалення сфери інтелектуальної власності України та гармонізацією профільного законодавства з EU acquis.
Ефективна та збалансована система інтелектуальної власності сприяє справедливій конкуренції та балансу між правом інтелектуальної власності та іншими фундаментальними правами.
Якісна система інтелектуальної власності здатна забезпечити належні стимули для інновацій та технологічного прогресу, економічне зростання, створення робочих місць, підвищення ринкової конкуренції та інвестиційної привабливості, збереження культурного надбання.
В рамках роботи компонента "Інтелектуальна власність" проєкту TIPSTER працюють п'ять робочих груп (захист та охорона інтелектуальної власності, права інтелектуальної власності в оборонно-промисловій галузі, в галузі фармацевтики, а також група, яка спрямована на аналіз викликів для малого та середнього підприємництва), завданнями яких є розроблення пропозицій для відповідних розділів майбутньої стратегії розвитку системи інтелектуальної власності в Україні до 2030 року, а також робота в напрямку гармонізації законодавства України з EU acquis.
«Стратегія включатиме, зокрема бачення, стратегічні цілі, завдання, механізми у сфері інтелектуальної власності для реалізації завдань, а також операційний план реалізації заходів», —розповідає Антон Капітоненко. За його словами, останні два роки мають непересічний вплив на розвиток системи інтелектуальної власності в Україні. Виклики воєнного часу та статус кандидата у члени ЄС є ключовими, їх неможливо не враховувати при розробленні стратегії.
Питання, які аналізуються експертами в рамках робочих груп, є надзвичайно актуальними. В Україні створюються нові зразки озброєння та технології, наявні серйозні проблеми з ускладненим доступом до лікарських засобів, забезпеченням належного рівня захисту прав інтелектуальної власності, недостатньою обізнаністю як бізнесу, так і широкого загалу, стосовно важливості сфери інтелектуальної власності.
Все це потребує спільної роботи над ефективним правовим регулюванням, яке б відповідало стратегічним викликам.
Що ж стосується другої частини роботи цього компоненту, то в його рамках експерти аналізують українське законодавство на відповідність Acquis Communautaire — правовій системі Європейського Союзу. Зокрема, експерти, враховуючи рішення Суду Справедливості, розробляють практичні рекомендації стосовно імплементації норм ЄС в українське законодавство.
Ще один напрямок роботи — громадські обговорення змін, яких потребує система інтелектуальної власності. В рамках компонента вже було проведено круглий стіл, майже п'ятнадцять засідань робочих груп, а також планується проведення IP-форуму та подальша секторальна робота у взаємодії із Міністерством економіки та IP-офісом.
Третій компонент: «Технічне регулювання та регуляторна політика»
«Ми прагнемо підтримати Міністерство економіки України на шляху до укладання Угоди АСАА (так званого “промислового безвізу”), за умов укладення якого інфраструктура якості України (стандартизація, оцінка відповідності, метрологія, ринковий нагляд) функціонуватиме за однаковими з ЄС вимогами та правилами. Тим самим здійснюється підтримка бренду “вироблено в Україні” — коли якість вітчизняних товарів офіційно визнаватиметься еквівалентною якості та безпечності товарів, вироблених в ЄС», — каже керівниця третього компонента TIPSTER Тетяна Мельниченко. Його зона відповідальності — підтримка на шляху до укладання угоди АСАА та проведення просвітницької кампанії щодо значення та переваг цієї угоди для усіх стейкголдерів, насамперед для вітчизняного виробника та споживача —кінцевого отримувача товарів та послуг.
Як розповідає Тетяна Мельниченко, у першу чергу, робота в цьому напрямку направлена на підтримку розроблення стратегічних документів, потреба в яких виникла в результаті повномасштабної війни. Це —Національна стратегія стандартизації, яка необхідна для ефективної роботи всієї системи інфраструктури якості. «Має бути концепція, стратегія і план розвитку, з урахуванням ризиків, коли стандартизація не може функціонувати так, як раніше»,— пояснює Тетяна Мельниченко.
Друге завдання команди — консультативна та дорадча підтримка українського уряду в просуванні та укладанні угоди ACAA. «Ми підтримуємо Міністерство економіки, надаємо юридичну та іншу консультативну допомогу в перемовному процесі, долучаємось до коментарів та робимо експертизу в частині рекомендацій наданих європейськими експертами», — розповідає Тетяна Мельниченко.
Крім цього, команда працює й з іншими стейкголдерами «промислового безвізу». Зокрема, українськими бізнесменами, які мають середні та малі підприємства. Для них з вересня 2023 року організовано просвітницьку кампанію, що інформує про можливості, які надасть підписання угоди АСАА між Україною та Європейським Союзом. Вже проведено міжнародний форум з цього питання та є практичні кейси комунікацій бізнесу за принципом «win-win», а з березня почалася серія вебінарів для регіонального бізнесу. Завдання — розповісти про переваги Угоди АСАА, проінформувати про нові особливості ринкового нагляду і стандартизації та важливість залучення малого та середнього підприємництва у розроблення стандартів. Крім того, експерти працюють над розробленням настанови для бізнесу, в якій підприємці знайдуть роз'яснення щодо вимог та умов виробництва й експорту продукції за пріоритетними для відновлення економіки України секторами.
Ще один напрямок роботи — підтримка функціонування Комунікативної платформи з питань технічного регулювання (www.techreg.in.ua), яка має бути платформою діалогу між зацікавленими сторонами, між українськими та європейськими підприємцями. «В нашій країні органи з оцінки відповідності, метрологічні лабораторії мають великий потенціал і досвід, зокрема в дуже вузьких сферах, які є цікавими для відповідних органів в ЄС. Платформа має слугувати майданчиком для формування нових взаємовигідних контактів між ними», — каже Тетяна Мельниченко.
Четвертий компонент: «Підтримка заходів з просування експорту»
Головне завдання напряму — підтримати малі та середні підприємства щодо їх інтернаціоналізації, відбудові та виходу на зовнішні ринки, розповідає Максим Чечелев, керівник цього компоненту.
Четверта частина проєкту — максимально практична. TIPSTER протягом шести місяців допомагав українським підприємцям брати участь в європейських виставках, організовував торговельні місії та навчальні тури.
Зокрема, сотні українських підприємців мали змогу представити свою продукцію в рамках таких подій як: Цюрихський фестиваль дизайну, найбільшої британської виставки меблів London Build, Future Summit of Ukraine Fintech Week в Стокгольмі, Франкфуртського книжкового ярмарку, Milan Fashion Week та двох food-виставках в Берліні та Барселоні. Серед тих, хто відвідав ці заходи, дуже різні компанії: починаючи від меблевиків Viyar та виробника годинників Zavod, і закінчуючи IT - розробником MacPaw.
Чому саме малий та середній бізнес? «Вони найбільше постраждали від війни, тому важливо їх виводити на ринок ЄС», — пояснює Максим Чечелев. Щоб навчити підприємців працювати з європейськими партнерами, в рамках TIPSTER організовують освітні заходи за цими питаннями. “Ми ретельно відбираємо учасників під час відкритих конкурсів, щоб надати можливості саме тим, хто цього потребує та здатен реалізувати. Команда Фонду та партнери проводять інструктаж, тренінги та діляться ноу-хау для того, щоб підготувати компанії до участі в подіях”, — каже Максим Чечелев.
Результати поїздок суттєві. Наприклад, Kyiv Design Week в Цюриху проходив в кількох локаціях, включно з музеями та університетом, був підтриманий мерією Цюриха, посольством України, отримав широке висвітлення у провідних медіа. Більше того, забезпечив учасників шістьма контрактами та запрошеннями до подальшої співпраці. Чудово організована програма виробників весільного вбрання на Milan Fashion Week забезпечила більш ніж 1.5 млн євро замовлень Під час London build - 2023, куди їздили півтора десятка компаній, український стенд отримав понад 500 візитів провідних гравців британського ринку меблів, а компанії провели понад 260-ти В2В зустрічей.
Під час Франкфуртського Книжкового ярмарку Український Інститут Книги, українські видавці та автори гідно представили нашу країну та забезпечили взаємодію з європейськими видавництвами та діячами ринку.
Так само, практичних результатів було досягнуто українськими ІТ компаніями під час бізнес-турів до Швеції, українськими виробниками ягід на виставці Фрут Логістика в Берліні, та представниками харчової галузі на виставці Аліментарія 2024 в Барселоні.
Ще одна місія проєкту, розповідає лідер компоненту, — показати європейським донорам, що в Україні є організації, з якими можна працювати за програмами технічної допомоги. Для кожної виставки TIPSTER обирав професійних та досвідчених партнерів-імплементаторів, які організовували поїздки. Це були галузеві асоціації чи об’єднання. Наприклад, Design4Ukraine, Український інститут книги або Асоціація виробників меблів. На думку Максима Чечелева, успішна та прозора реалізація проєкту надала гарний сигнал західним донорам, які хочуть допомогти у відбудові, що в Україні є надійні партнери для співпраці, та значна кількість МСП, які заслуговують на підтримку і здатні швидко продемонструвати практичні результати.
Слідкуйте за оновленнями проєкту TIPSTER на сторінках у соціальних мережах: