Глибоцька об’єднана територіальна громада (ОТГ) на Буковині - справжня громада проектів. Місцеві мешканці беруть участь у всіх можливих конкурсах і час від часу перемагають, приносячи нові соціальні та бізнесові ініціативи до своєї громади. Глибоцька ОТГ - це сотні робочих місць, реальний дохід, успішна конкуренція та іноземні інвестиції!
Кейс підготовлений в рамках проекту "Комунікація реформ в Україні" за підтримки GIZ та Громадської спілки Фонд підтримки реформ в Україні.
З середини 2014 року в Україні почалася децентралізація. Це процес об’єднання сіл та міст в об’єднані територіальні громади, формування власної економіки регіону, окремого бюджету та господарювання на місцях. З того моменту до грудня 2017 року в об’єднаних територіальних громадах (далі – ОТГ) вже проживало до 6 млн осіб. З появою ОТГ для багатьох людей одночасно відкрилися раніше наглухо зачинені вікна можливостей. Втім, ще й досі не всі зуміли тими можливостями скористатися. Ми поставили собі за мету відвідати кілька найбільш успішних громад, розповісти про їхній успіх та показати як ці можливості можна використовувати.
Після об’єднання в громади – найважливішим чинником успішності тої чи іншої громади став не вдячний електорат і його кількість, як раніше, а кількість бізнесу, зосередженого на тій чи іншій території, який акумулює кошти і сплачує податки, які пізніше і потрапляють безпосередньо в бюджет громади, на території якого він зареєстрований. Саме тому мудрі громади почали рух із залучення інвестицій, створення бізнес- і соціальних проектів, об’єднання людей у кооперативи. Глибоцька ОТГ об’єднує всього два села й одне селище, що розташовані неподалік великого міста – Чернівців, куди більшість місцевих мешканців їздить на роботу, навчання або базар. Не зважаючи на безпосередню близькість Глибоцької ОТГ до українсько-румунського кордону та дороги М19, яка є частиною важливої європейської магістралі Е85, що простягається з порту у Клайпеді (Литва) до порту в Александруполісі (Греція), об’єднана громада жодного зиску з цього не має, оскільки усі три населених пункти розташовані в стороні від цієї автомагістралі.
Потрапити до Глибоки не складно. Їдучи вже згаданою М19, на двадцять четвертому кілометрі від Чернівців повертаємо праворуч і за 6 км ми вже у Глибоці. До Михайлівки та Червоної Діброви шлях складніший, оскільки дорога там розбита. — Ми той народ, який себе ще не знайшов. Населені пункти Глибоцької громади шукають своє місце, власну економіку. – Так говорить Григорій Ванзуряк, – голова Глибоцької ОТГ.
Михайлівка. Відродження сільського господарства
У селі Михайлівка відродження почалося зі створення сироварні. В цьому селі колись був досить потужний колгосп, після розпаду якого у людей залишилося багато худоби. Місцеві мешканці заснували кооператив “Добрі Ѓазди”, що переміг у конкурсі проектів від Австрійської комісії та отримав часткове фінансування на обладнання для сироварні. За кошти громади було проведено також реставрацію будівлі старої сільської сауни. Відібрана команда сироварні вже працювала над розробкою сирів у приміщенні шкільної їдальні ще до початку перетворення сауни на приміщення для виробництва крафтового сиру.
Сироварня – це можливість для селян не йти на ринок, аби там продати молоко, а віддавати його напряму до сироварні, маючи постійний дохід без додаткових витрат на транспорт. Економлять вони таким чином і час, який тепер не треба витрачати на торгівлю на ринку.
Сироварня – успішний початок відродження сільської економіки. Детальніше про це можна почитати у нашому матеріалі про Селиську сироварню на Закарпатті, куди представники з Глибоки їздили за новим досвідом.
Завдяки появі сироварні, у Михайлівці почало відроджуватися також вівчарство, що кілька десятків років тому було тут повністю знищене.
Другий конкурс, у якому перемогли жителі Михайлівки – це мала допомога приватному бізнесу. Гроші на реалізацію проекту з апітерапії – лікування бджолами – отримав Михайло Баловсяк, відомий у районі пасічник, який має одну з найбільших пасік на 250 сімей бджіл. Зараз Михайло будує невеличкий відпочинковий центр з будиночками для апітерапії, який зможе приймати близько десяти туристів одночасно.
Червона Діброва. Туризм і відпочинок
Старостою села Червона Діброва був обраний Володимир Чоботар, брат відомого Кіборга Гатило – Валерія Чоботаря, що захищав Донецький аеропорт і став героєм фільму “Добровольці Божої Чоти” Леоніда Кантера. Валерій був ініціатором створення Червонодібровської Січі, він тренер з боксу і китайського єдинобортсва фрі-файт.
— Основною ідеєю створення Січі було об’єднання однодумців, щоб можна було приїжджати і проводити навчання і тренування. Про Червонодібровську Січ говорять, і село знають саме завдяки Січі. Цього року до нас має зайти невеличкий інвестор, що планує тут збудувати кінний клуб. В нас надзвичайно красиві краєвиди, розроблені веломаршрути, тому ми хочемо рухатися саме в цьому напрямку. Є ідея провести тут великий всеукраїнський фестиваль.
Як староста Володимир займається не лише туристичними проектами. Після довгих років відсутності базових речей в населених пунктах, в Червоній Діброві почали з’являтися дороги, світло: — Найперше, що ми зробили, це освітлення вулиць. Шість з половиною кілометрів освітили, зокрема такі ключові місця, як церква, зупинки потяга, маршрутки тощо. Одним зі стратегічних пунктів нашої роботи була боротьба за екологію. Ми ввели регулярне вивезення сміття. Однак проблема ще не доопрацьована, та все ж сміттєзвалищ поменшало. Також зробили капітальний ремонт центральної вулиці. Це не асфальт, але провели водовідведення, гравіювання. Капітальний ремонт підлоги у спортивному залі зробили. Провели соціальний маршрут. Люди кажуть, що за два роки змін більше, аніж за двадцять. Біля села Червона Діброва в ІХ-Х столітті існувало слов’янське городище, тут проходили битви між польськими і турецькими військами. Туристичних потенціал цієї місцевості досить великий і ще до кінця не розкритий.
Глибока. Бізнес і освіта
Три мільйони тюльпанів – саме стільки продає інтернет-магазин Флоріум щороку. Це бізнес з продажу цибулькових і насіння. Тут величезний склад, холодильні приміщення і теплиці, де дозрівають цибулькові. — Щороку мене питають на 8 березня, де взяти тюльпани. – сміється Петро Тоненчук, засновник Флоріуму. – Але ми продаємо тільки цибулькові і насіння. Ми не вирощуємо безпосередньо квіти.
Для кожної громади існування великого бізнесу на власній території, розквіт цього бізнесу, його легальність, має безпосередній зв’язок із тим, наскільки великим буде бюджет цієї громади. Це розуміють далеко не усі громади, в деяких громадах бізнес і далі намагається підім’яти під себе місцева влада, знищивши конкуренцію і зменшивши таким чином дохід бюджету власної ж громади. Саме тому кожна найменша інвестиція є надважливою для благополучного функціонування спільноти. Проектами мають займатися не лише чиновники, але й освітяни, медичні працівники. Це добре розуміють у Глибокій. В ліцеї міста Глибока керівництво навчального закладу теж постійно бере участь у всіх можливих конкурсах. Тут нещодавно відкрилась сучасна лабораторія фізики та енергозбереження, а торік з’явився новий спортивний майданчик. У Михайлівці навпроти школи також зробили новеньке футбольне міні-поле із штучним покриттям.
— Ми виграємо тільки один із десяти проектів. – каже голова Глибоцької ОТГ. – Але пишемо скрізь, де можемо. В нас кожен має написати проект. Це – правило.
Над матеріалом працювали:
Автор: Богдан Логвиненко
Режисер і оператор: Микола Носок
Оператор і фотограф: Павло Пашко
Фотограф: Василь Салига
Продюсер: Ольга Шор
Джерело: http://ukrainer.net/glyboka-gromada-proektiv/