28 травня в Києві відбулася конференція, яка має потенціал задати вектор на найближче десятиліття — «Експорт в умовах війни: виклики та можливості». У центрі події — презентація проєкту нової Експортної стратегії України до 2030 року. Стратегії, що має на меті вивести Україну з пастки сировинної залежності до позицій гравця на глобальному ринку інноваційних, технологічних товарів з високою доданою вартістю.
Експорт як запорука виживання
«Експортна стратегія України покликана посилити координацію взаємодії між бізнесом, владою та громадськими інституціями для створення сприятливих умов розвитку експорту. Держава має виконувати сервісні функції, забезпечуючи виробникам та бізнесу підтримку всередині країни та за кордоном. Для нас важливо збільшити виробництво та експорт українських товарів та послуг з поглибленою переробкою та вищою доданою вартістю. Тому державна політика «Зроблено в Україні» стала базовим наріжним елементом мислення при розробці експортної стратегії», — наголосив Тарас Качка.
У пріоритетах проєкту — відновлення обсягів експорту до рівня $77 млрд на рік до 2030 року (у порівнянні з $56,1 млрд у 2024), зменшення частки сировинної продукції у структурі експорту до 59% (нині — 88,9%) та повернення співвідношення експорту до ВВП на рівень 33% (поточний показник — 26%).
Ці орієнтири — відповідь на реальні виклики: зруйновану інфраструктуру, падіння внутрішнього попиту, відтік робочої сили й конкурентний тиск на світових ринках. Без ефективного експорту не буде валютних надходжень, нових робочих місць, а отже — і відновлення.
Стратегія дії та стратегія переконання
Подія складалася з трьох змістовних панелей. Перша стосувалася обговорення очікувань та реакцій ключових 10 країнах-імпортерів української продукції.
«Є попит на українську продукцію — але ще більший попит на передбачуваність української політики та логістики», — відзначила Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
В рамках першої панелі Вероніка Мовчан презентувала результати дослідження очікувань імпортерів української продукції в 10 ключових країнах. Це дозволило побачити, як за роки війни змінилось ставлення до України, що саме хочуть бачити закордонні партнери — і що насамперед очікують від українського експорту.
Ігор Бураковський, голова правління Інституту, наголосив:
«Інформація сьогодні — це не просто цифри чи факти. Це продаж себе, країни, своєї репутації у світі. І це елемент економічної політики, який ми повинні серйозно враховувати».
Ключові напрями нової Експортної стратегії України
«Ми подивилися, які в нас з експортом основні “вузькі місця”, і сформулювали три стратегічні цілі, які мають це змінити. У центрі — продукція з високою доданою вартістю. Бо сьогодні наша середня експортна ціна не конкурентна на ринках. Треба продавати не сировину, а оброблений, дорогий продукт. Для цього потрібні сильні державні інструменти, які реально працюють для підприємців і експортерів», - Володимир Власюк - Директор ДП “Укрпромзовнішекспертиза”, експерт Проєкту TIPSTER.
Під час Конференції було презентовано три стратегічні цілі:
-
Зміцнення державної спроможності. Розвиток інституцій, аналітики та фінансових інструментів підтримки експорту, включно з оновленням програм ЕКА, розширенням консультацій для бізнесу та підвищенням якості виставкової діяльності.
-
Створення сприятливого середовища. Цифровізація, митні та податкові реформи, розвиток мультимодальних коридорів до ЄС, уніфікація технічних регламентів з ЄС.
-
Зростання та диверсифікація експорту. Інвестиції в переробку, індустріальні парки, просування ІТ-послуг, оборонної продукції та інтеграція в глобальні ланцюги вартості.
Реалізація передбачає два етапи:
-
2025–2026. Створення інституційного підґрунтя, оновлення нормативної бази, аналіз ринків.
-
2027–2030. Масштабування фінансових інструментів, запуск сервісів підтримки бізнесу, активне залучення інвестицій.
Бренд Made in Ukraine — не логотип, а стратегія
Завершальна панель була присвячена іміджевій політиці України.
«Ми маємо побудувати імідж України як країни стійкості, можливостей, адаптивності та інновацій. Це має бути стратегічна комунікація, яка формує економічну суб’єктність України у світі», — зазначив Андрій Длігач, співзасновник Advanter Group.
Було презентовано архітектуру національного бренду: Made in Ukraine — як парасольковий бренд, Green Ukraine та Digital Ukraine — як тематичні суббренди. Також — цифрові платформи для МСБ, культурна дипломатія (вишиванка, гастрономія, кіно, музика), а також запуск координаційних центрів нового типу з функцією «єдиного вікна» для експортерів.
Обговорення триває
Нова експортна стратегія — це крок до сучаснішої економічної моделі управління, у якій планування базується на діалозі, практиці й відкритості. Перед конференцією вже відбулися чотири регіональні обговорення — у Львові, Одесі, Дніпрі та Києві. Наступним кроком буде оприлюднення проєкту Стратегії на вебсайті Міністерства економіки. Протягом 30 днів усі заінтересовані сторони зможуть подати свої пропозиції до тексту документа.
Підсумки
Серед понад 200 учасників конференції — лідери бізнесу, урядовці, експерти, міжнародні партнери та представники громад. Усі вони підтвердили головне: експорт для України — це не лише економічна доцільність, а ключ до майбутнього.
З вдячністю відзначаємо внесок усіх, хто долучився до розроблення проєкту Експортної стратегії та проведення конференції. Особлива подяка — спікерам вітальної частини: Тарасу Качці (Міністерство економіки України), Маркусу Коллю (Посольство Німеччини) та Рані Ель-Худжейрі (ПРООН в Україні). Дякуємо учасникам панельних дискусій: Вероніці Мовчан, Ігорю Бураковському, Андрію Сергієнку, Ірині Чуйко, Володимиру Власюку, Марку Хеллієру, Андрію Длігачу, Наталії Жинкіній, Андрію Ремізову та Марії Липяцькій. Щира вдячність також усім експертам, розробникам стратегії, представникам громад, міжнародним партнерам та бізнес-спільноті — кожен з вас зробив вагомий внесок у спільну справу формування нової експортної політики України.
Захід організовано Громадською спілкою «Фонд підтримки реформ в Україні» в рамках реалізації проєкту “Експортна стратегія України в умовах війни” за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки Уряду Японії, наданої в межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні», та в рамках проєкту “TIPSTER: Торгівля, підтримка інтелектуальної власності та технічне регулювання”, що реалізовується ГС “ФПРУ) за фінансової підтримки уряду Німеччини в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA (“Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі”), виконавцем якого є німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaftfür Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.