В умовах війни експорт має стратегічне значення для України. Він забезпечує валютні надходження, утримує робочі місця, стримує міграцію та відкриває шлях до довготривалої відбудови. Тому робота над новою Експортною стратегією України — це не просто оновлення документа, а спроба закласти фундамент сталого розвитку в найближчі роки.
У квітні - травні відбулася серія регіональних обговорень проєкту нової Експортної стратегії України. Ці події стали майданчиком не лише для презентації напрацювань, а й для реального діалогу між бізнесом, владою та міжнародними партнерами. Головне — це розуміння всіх сторін, що експорт сьогодні для України є питанням виживання.
Сила партнерства
Розробка нової Експортної стратегії — це приклад злагодженої роботи державних інституцій, міжнародних партнерів та експертного середовища. Організатор процесу — громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні» — у співпраці з ПРООН та GIZ, що фінансується урядами Японії та Німеччини, залучила зацікавлені сторони до регіонального діалогу та надала платформу для врахування реального досвіду експортерів у формуванні політики.
Особливий акцент під час обговорення був зроблений на європейському векторі експортного розвитку.
Тетяна Аніщук, заступниця директора програми EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП, наголосила: уже понад чотири роки Європейський Союз підтримує Україну не лише на рівні державної політики, а й безпосередньо допомагаючи бізнесу адаптуватися до умов європейських ринків.
Це комплексна робота, яка включає експертну, фінансову та технічну допомогу для Міністерства економіки, супровід бізнес-асоціацій, та підтримку МСП в інтернаціоналізації через гранти, тренінги й консультації. Європейська підтримка не завершиться на етапі розробки стратегії: ЄС планує підтримувати й імплементацію.
«Ми вважаємо, що нова стратегія має бути розроблена на професійній основі, із залученням найкращих експертів. І саме таку команду вдалося сформувати Фонду підтримки реформ в Україні», — зазначила представниця програми.
Вона також підкреслила цінність формату відкритих обговорень як основи для формування зрілої державної політики:
«Публічно-приватний діалог — це не просто інструмент. Це передумова якісної реалізації політик і зміцнення економіки України».
До обговорення долучився і Торговий аташе Посольства Японії в Україні Тадайоші Хіракі, який підкреслив стратегічну зацікавленість Японії в підтримці економічної відбудови України, зокрема — через розвиток її експортного потенціалу. Він представив дві платформи, які можуть стати трампліном для українських компаній на глобальні ринки — J-Messe та J-Bridge.
«Розвиток експорту — це каталізатор зростання ВВП, технологічного оновлення та створення робочих місць. Але він можливий лише за умови постійного діалогу між бізнесом і державою», — підкреслив він.
Зі свого боку, Міністерство економіки України презентувало бачення стратегії як системного рішення для подолання внутрішніх бар’єрів і виходу на нові ринки.
«Експорт — це ключ до стабільної гривні, зайнятості й стримування міграції. Ми не просто пишемо стратегію, ми будуємо інфраструктуру розвитку», - Валентина Головенько, заступниця начальника управління преференційних угод Міністерства економіки України.
«Робота над стратегією передбачала глибоку оцінку поточної ситуації. Ми шукаємо шляхи, як допомогти українському бізнесу — зокрема експортерам — вийти на зовнішні ринки. Дякуємо програмі TIPSTER за підтримку — як для міністерства, так і для підприємців. Це приклад справді плідної співпраці», — додала вона.
Проєкт TIPSTER, що реалізується Громадською спілкою «Фонд підтримки реформ в Україні», об’єднав експертів, представників регіонів та державні органи, щоб розробити документ, який відображає реальні потреби бізнесу і економіки. У рамках проєкту Фонд організував чотири регіональні обговорення та залучив ключових українських експертів до підготовки стратегії.
Підсумки
Ці заходи продемонстрували: український бізнес, орієнтований на експорт, готовий змінюватися і розвиватися. Бізнес хоче мати голос у формуванні політики — і сьогодні держава готова цей голос почути. Стратегія, яку планують затвердити найближчим часом, стане результатом спільної роботи, де враховано досвід підприємців, особливості регіонів і виклики, з якими стикається країна.
Нова експортна стратегія — це крок до сучаснішої економічної моделі, у якій планування базується на діалозі, практиці й відкритості. В умовах війни, коли економічна міць — одна з основ стійкості України, такий підхід дає шанс не лише вистояти, а й закріпити свої позиції на глобальних ринках.
Заходи організовано Громадською спілкою «Фонд підтримки реформ в Україні» в рамках реалізації проєкту “Експортна стратегія України в умовах війни” за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки Уряду Японії, наданої в межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні», та в рамках проєкту “TIPSTER: Торгівля, підтримка інтелектуальної власності та технічне регулювання”, що реалізовується ГС “ФПРУ) за фінансової підтримки уряду Німеччини в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA (“Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі”), виконавцем якого є німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaftfür Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.