Повномасштабна війна зробила Україну одним із ключових центрів практичного досвіду у сфері протидії сучасним кібератакам. Українські фахівці щодня працюють із загрозами, які постійно еволюціонують, а CERT-UA фіксує стійку тенденцію до зростання кількості кіберінцидентів. Водночас цей досвід досі не інтегрований у повноцінну систему колективної кібербезпеки Європи.
Андрій Чумак, директор з розвитку Фонду підтримки реформ в Україні, у матеріалі для Mind.ua звертає увагу на парадокс сучасної кібербезпеки. Європейський Союз інвестує значні кошти у розвиток кіберзахисту та штучного інтелекту, однак традиційні грантові механізми й тривалі процедури впровадження не встигають за швидкістю розвитку нових кіберзагроз. У той час як тактики атак змінюються за лічені місяці, шлях від фінансування до практичного застосування рішень може тривати роками.
Андрій також аналізує український досвід і наголошує, що сьогодні головною перевагою країни є не сформована інституційна система, а професійні команди, які щодня працюють із реальними кібератаками. Для посилення кіберстійкості необхідно перейти від розрізнених ініціатив до системної взаємодії держави, міжнародних партнерів і приватного технологічного сектору, а також створити постійні механізми обміну кіберрозвідкою, прискорити впровадження перевірених українських рішень і гармонізувати стандарти співпраці між Україною та Європейським Союзом.
З повним текстом матеріалу Андрія Чумака можна ознайомитися на сайті Mind.ua.
