Для розвитку переробної промисловості недостатньо окремих кредитних або грантових програм. Потрібна узгоджена державна політика, яка поєднує експортні, промислові та інвестиційні пріоритети, допомагає бізнесу готувати проєкти до фінансування і зменшує ризики для інвесторів. Про це говорив Андрій Телюпа, керівник економічного напряму ГС «Фонд підтримки реформ в Україні» та директор проєкту, що реалізується Фондом у межах програми STEP IN 2 EU, під час 2-го Міжнародного торговельного форуму, який відбувся 9 липня 2026 року в Києві.
Андрій Телюпа виступив під час панелі «Стимулювання виробництва конкурентоспроможних товарів для розвитку торгівлі». Її учасники обговорювали залучення інвестицій у виробництво середньо- та високотехнологічної продукції, розвиток переробної промисловості та інтеграцію українських виробників у європейські й глобальні ланцюги доданої вартості.
«Переробна промисловість має бути локомотивом зростання економіки», — наголосив пан Андрій.
Експортна, промислова та інвестиційна політики мають працювати разом
Розвиток експорту залежить від здатності українського бізнесу виробляти конкурентоспроможні товари з вищою доданою вартістю. Тому Експортна стратегія не може реалізовуватися окремо від промислової та інвестиційної стратегій. Їхні завдання й інструменти мають доповнювати одне одного.
Промислова політика має створювати умови для розвитку виробництва, інвестиційна — сприяти залученню капіталу, а експортна — визначати інструменти виходу українських товарів і послуг на зовнішні ринки. За словами Андрія Телюпи, державна підтримка вже охоплює багато програм, однак їх поки недостатньо як за змістом, так і за фінансуванням.
Як приклад системного підходу він навів політику «Зроблено в Україні», яка об’єднала кілька інструментів підтримки бізнесу. Серед них — програма «Доступні кредити 5–7–9%», гранти для переробних підприємств та підтримка індустріальних парків.
Подібний підхід потрібен і для реалізації Експортної стратегії. Її офіційна ціль — збільшити загальний обсяг експорту українських товарів і послуг до 85 млрд доларів до 2030 року. Для цього необхідно не лише визначити напрями роботи, а й пов’язати їх із конкретними програмами, фінансуванням і відповідальними органами.
Стратегія повинна давати вимірювані результати
«Такі документи не мають залишатися просто паперами — потрібні реальні результати», — зазначив Андрій Телюпа.
За його словами, стратегія має містити чіткі завдання, індикатори та план дій. Не менш важливо регулярно перевіряти, як органи влади виконують визначені заходи. Пан Андрій назвав щонайменше піврічний цикл оцінювання результатів.
Це дозволяє бачити, які інструменти вже працюють, обґрунтовувати подальше бюджетне фінансування та залучати міжнародних партнерів. Водночас робота з міжнародними ресурсами потребує довшого планування: підготовка і запуск відповідного проєкту можуть тривати близько року. Тому державна політика повинна мати стабільні пріоритети й горизонт, достатній для проходження необхідних процедур.
Одним із прикладів залучення партнерського фінансування є програма Світового банку RISE — «Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво», спрямована на підтримку підприємництва. У виступі Андрій Телюпа наголосив, що поєднання державних програм із ресурсами міжнародних партнерів дає змогу посилювати економічну політику та поступово розширювати її інструменти.
Інвестору потрібна не лише ідея, а готовий проєкт
Наявні кредитні та грантові програми можуть забезпечувати фінансування малих і середніх інвестицій. Великі виробничі проєкти, зокрема у сфері глибокої переробки, потребують іншої структури залучення капіталу.
Менші проєкти можуть отримувати фінансування через українські банки, які працюють із програмами міжнародних фінансових установ. Для проєктів із бюджетом понад 10 млн доларів передбачена можливість звертатися безпосередньо до міжнародних фінансових установ.
Однак наявність коштів ще не означає, що проєкт автоматично отримає фінансування. Інвестору потрібні бізнес-план, фінансові розрахунки, техніко-економічне обґрунтування, оцінка ризиків і зрозуміла структура участі сторін.
«Гроші є насправді. Українській стороні треба відпрацювати домашнє завдання щодо готовності цих проєктів», — наголосив керівник економічного напряму ГС «Фонд підтримки реформ в Україні».
Для збільшення кількості проєктів, готових до залучення капіталу, Україна разом із партнерами розвиває Project Preparation Facilities — механізми підготовки інвестиційних проєктів за міжнародними стандартами. Вони мають допомагати перетворювати інвестиційні ідеї на структуровані пропозиції, які можуть розглядати міжнародні фінансові інституції та приватні інвестори.
Для масштабних проєктів також може знадобитися консолідація ресурсів кількох партнерів. За словами пана Андрія, міжнародна підтримка України дедалі більше переходить від загальних політичних дискусій до роботи з конкретними бізнес-проєктами та джерелами їх фінансування.
Страхування воєнних ризиків має зменшити бар’єри для інвестицій
Навіть підготовлений проєкт може не отримати фінансування, якщо інвестор не має інструментів захисту від воєнних ризиків. Тому разом із підготовкою проєктів необхідно розвивати механізми зниження ризиків.
Андрій Телюпа звернув увагу на два державні інструменти. Для підприємств у прифронтових регіонах передбачена часткова компенсація вартості майна, пошкодженого або знищеного внаслідок російської агресії. Для бізнесу на решті території України діє часткова компенсація страхових премій за договорами страхування майна від воєнних ризиків.
Такі механізми мають полегшувати ухвалення інвестиційних рішень у випадках, коли основним бар’єром залишається ризик пошкодження або втрати активів через війну.
Інфраструктура якості визначає доступ до ринку ЄС
Окремою темою виступу стали технічне регулювання та інфраструктура якості. Вони визначають здатність українських виробників підтверджувати відповідність продукції європейським вимогам і повноцінно працювати на єдиному ринку ЄС.
У цьому контексті спікер згадав майбутню Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів — АСАА, або «промисловий безвіз». Після її укладення українські сертифікати відповідності для охопленої Угодою продукції визнаватимуться на ринку ЄС без повторної сертифікації за кордоном.
Розвиток інфраструктури якості є одним з важливих компонентів проєкту, який реалізує ГС «Фонд підтримки реформ в Україні» у межах програми STEP IN 2 EU.
Логіка, представлена Андрієм Телюпою, полягає в послідовному переході від державної стратегії до підготовленого інвестиційного проєкту. Для цього потрібні узгоджені економічні політики, державне та партнерське фінансування, механізми підготовки проєктів, страхування воєнних ризиків і технічна готовність продукції до виходу на ринок ЄС.
2-й Міжнародний торговельний форум організовано Офісом Віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України. Форум проведений за експертної та організаційної підтримки ГС «Фонд підтримки реформ в Україні» у межах програми міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU, що співфінансується урядами Німеччини та Норвегії, а також Європейським Союзом у межах ініціативи EU4Business за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.